Маленьке оповідання про "маленьких людей".
Придивись
Іллюстрація: Світ очима американської художниці Ілен Меєр
Неймовірно як кожна людина за своє життя стільки всього може пізнати, але не кожна це робить, звичайно.
У віці двох-трьох років для Вас існувало приблизно 6-10 людей у вашому житті, у віці п’яти-одинадцяти приблизно 20-30, і з кожним роком все більше і більше людей проходить повз Вас. А якщо врахувати ще й пересічних, я маю на увазі усіх кого Ви помічаєте за день: на вулиці, в метро, в автобусі, в театрі, в кіно, в магазині… Якщо подивитися згори на людей, можна побачити декілька картин. Одна – це мурашник, а люди – це маленькі мурашки, біжать, і кожен несе у свою схованку, папірці і їжу, яку купили за папірці. Друга картина – це комп’ютерна гра, а люди – це герої, кожен шукає артефакти, вбиває зло, долає перешкоди і тут ввечері він проходить рівень набравши певний "скорз" і повернувшись в замок, чи в укриття тощо. Третя – абстрактна картина, люди- губки, не в прямому сенсі звичайно, або люди квітки. Квітки, певно, навіть краще. Ось бачиш від легенького вітерцю підстрибує яскрава трояндочка. А там посувається підстаркуватий кактус. І його голки на готові вколоти кожного. А ось тріпочуть дві гвоздички: «Уявляєш, вона собі купила такі нові пелюстки! Каже, лише вчора з Франції привезли! – Серйозно?! Щось не віриться, певно, у нас в садку, на Васильківській купила!». А поряд з ними повагом проходить тюльпан, чарівно підморгуючи двом красуням. Але все це не головне, а ну гляньте, якась, квітка підзів’яла, інша підсохла, а інша навпаки розпустила ще одну пелюсточку… Ви запитаєте чому ж це відбувається? І чому так швидко, за секунду? А все це тому, що кожна квітка впливає на іншу, одна колючка кактуса, може змінити все життя гвоздички.
Кожна людина в нашому житті зустрічається не просто так. Треба просто помітити, що такого є в кожній. Кожна людина – це квітка, зі своїм грунтом і своїм вазончиком, в якому вона ховається на ніч. Підростаючи квітки пересаджуються, об’єднуючись в один вазон. Проте головне, що грунт, в якому вони ростуть, змінюється кожної миті. І якщо туди впала голка кактуса, чи пелюстка тюльпана, чи залетіла сім’янинка кульбаби, все це з іншої планети, з іншої флори, і потрібно його розумно сприйняти. Можна відкинути, а можна перетворити у щось родюче.
Треба просто придивитися і поміти незвичайність навколо себе.